Ця робота Ірини Малиновської, створена у 2024 році, виконана олійними фарбами на полотні розміром 100x100 см. У ній використані техніки нашарування та імпасто, що додають текстури та занурюють глядача у глибину композиції. Обмежена палітра побудована на глибоких сірих відтінках, сяючому білому та насиченому помаранчевому, що підсилює контрастність і візуальний вплив.

Мазки пензля варіюються від динамічних і спонтанних до ретельно продуманих. Деякі ділянки мають ефект розмиття, що додає відчуття руху та легкості, тоді як гра світла та тіні створює вражаючу глибину. Техніка імпасто додає об’єм абстрактним квітковим формам, роблячи їх майже скульптурними.

Художній опис:

"Ефемерність Вогню та Попелу" — це поетичне відображення дуальності між руйнуванням і відродженням. Квіти, водночас ефемерні та палкі, немов виринають із темного тла, ніби борючись із забуттям. Палаючий помаранчевий нагадує жар яскравого полум’я, тоді як примарний білий колір пелюсток асоціюється з легким серпанком, часткою попелу, завислого в повітрі.

Вибір кольорів підкреслює напругу між світлом і тінню, між матеріальним і невловимим. Абстракція дозволяє глядачеві вільно інтерпретувати картину: це розквіт чи поступове зникнення? Ця багатозначність надає твору глибокого емоційного змісту, що є характерною рисою експресивного й ліричного стилю Ірини Малиновської.